Навіщо проводити експертизу моральної шкоди ?

 

      

       А дійсно, навіщо?

Може просто - подати позов на мільйон гривень за поцарапане авто -

нехай суд сам думає?

 

     Але Суду потрібні ДОКАЗИ і бажано письмові.

   Саме на позивача Закон покладає тягар доказування факту заподіяння

моральних страждань, обсяг цих страждань, ступень їх тяжкості,

тривалості, обсяг проблематизації подальшого життя та багато інших

факторів, від яких може залежити грошова компенсаця, розмір якої

також зобовязаний довести саме позивач.

   Людина, якій завдано моральної шкоди, рідко може визначити, а головне -

довести суду розмір завданої їй шкоди, тим більше у грошовому еквіваленті.

   Відсутність в справі належних доказів нерідко веде до цілком законної

відмови в задоволенні позову, навіть, якщо моральні страждання позивача,

начебто, очевидні.

   Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" чітко вказує: п.9 "Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви."  

   Мотивація в справах щодо моральної шкоди потребує від судді не лише певних фахових знань в галузі психології, але і значного часу, для формулювання даної мотивації при виготовленні судових рішень, яке має базуватись на доказах, які зобовязаний надати Суду саме позивач в судовому засіданні. Коло замкнулось...

   

   Перевантажені справами українські судді, у більшості випадків, не мають ані часу, ані бажання виконувати за потерпілого його обов’язок - доказувати наявність понесених моральних страждань, мотивувати за потерпілого їх розмір та самому здійснювати грошовий розрахунок.        

   Крім того, такі дії судді протилежна сторона може оскаржити, звинувативши суддю в упередженості до відповідача. І буде права!

     Саме з цієї причини суди нерідко відмовляють у задоволенні позовних вимог "через відсутність належних доказів", або присуджують мінімальну суму відшкодування без будь-якої мотивації

     Як свідчить практика, немотивовані, в частині відшкодування моральної шкоди судові рішення, нерідко скасовуються з цієї ж причини в судах апеляційної інстанції.

     

Матеріали соціально-психологічних досліджень допомагають і потерпілому і Суду, оскільки використовують науковий підхід і є обєктивними.

 

      Виготовлений нами Висновок щодо психічного стану піддослідної особи, в сукупності її соціального оточення, зв’язків і цінностей стає надійним письмовим доказом, як наявності самого факту завдання потерпілому моральних страждань, в наслідок конкретної психотравмуючої події, так і доказом суми компенсації завданих страждань, з урахуванням індивідуальних психічних особливостей особи .

         Спеціалісти соціальної психології, під час психологічної сесії, діагностують психічний стан піддослідної особи із застосуванням до десятка адаптованих і стандартизованих психодіагностичних методик, які допущені до застосування і зареєстровані на офіційному сайті Міністерства юстиції України (http://rmpse.minjust.gov.ua). За необхідності, при підготовці Висновку проводиться супервізія або інтервізія за участі інших спеціалістів.

   Під час проведенні соціальної складової даного дослідження, спеціалістами враховуються особливості соціального оточення потерпілого, його зв'язків і цінностей, практика українських судів відповідного регіону, оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також принципи розумності, виваженості та справедливості.

   За результатами проведеного дослідження складається Висновок соціально-психологічного дослідження, в обсязі 10-12 сторінок, який позивач залучає до судової справи в якості належного письмового доказу. 

            Незгода з даним Висновком має бути відображена в судовому рішенні, з обов’язковим наведенням відповідних мотивів цієї незгоди, на підставі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження цього Висновку, що потребує як певного фаху в галузі соціальної психології, так і значного часу.

            Як свідчить практика, Суди цілком влаштовують наші Висновки, а наявні у них аргументи дозволяють позивачу чітко, ясно і мотивовано доказати Суду і факт завданих моральних страждань і їх розмір.

      На прохання, потерпілого ми можемо також зробити інформаційний розрахунки моральної шкоди за, так званою, "методикою О.М. Ерделєвського", яка протягом 2002-2016 року рекомендувалась до застосування на офіційному сайті Міністерства Юстиції України. Зусиллями нашої Спілки фахівців соціологічних та психологічних досліджень дана "псевдометодика" 29.01.2016 року була виключена Мінюстом з реєстру судових методик, але, на жаль ще не заборонена у застосуванні. Оскільки "формула Ерделєвського" не є психологічною методикою в науковому розумінні, сам автор називає її "разновидностью доктринального толкования закона(РФ)" (А.М. Эрделевский, Компенсация морального вреда, 3 издание, Москва 2004), ми не вважаємо її можливою для застосування Судом, що пояснюємо у власному Висновку.

     Соціологічне дослідження проводиться протягом десяти робочих днів без участі піддослідної особи.

     Психологічні сесії за звичай проводяться за місцем роботи спеціалістів, які їх проводять, але у виключних випадках можуть проводитись в лікарні, або за місцем знаходження потерпілого.

    Вся інформація, отримана від піддослідної особи є конфіденційною і не підлягає розголошенню. Психологічні сесії проводяться індивідуально.

+38-097-311-02-20

м. Київ, вул. Сосюри 5, оф. 219