Як отримати компенсацію МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ інвалідам   АТО?

 

Відомо, що військовослужбовці, які стали інвалідами (загинули) в АТО отримують/

мають отримати від Міноборони одноразову грошову допомогу 150-500 розмірів прожиткового мінімуму. Наприклад, інвалід ІІІ гр., що втратив 65% працездатності внаслідок поранення в 2015 році отримував 182 700 грн.

Але мало хто знає, що такі військовослужбовці мають право, а Міністерство Оборони –  має відповідний обов’язок, на виплату компенсації моральної шкоди завданої внаслідок поранення.

Між тим, судові рішення, які набули законної сили, підтверджують, що виплата одноразової грошової допомоги не звільняє Міністерство оборони від обов'язку відшкодування також моральної шкоди, що прямо передбачено в законі (наприклад: апеляційне провадження №22-ц/796/6808/2016 від 01.06.2016р.).

            Виникає питання: Якщо закон зобов’язує виплачувати крім одноразової грошової допомоги також компенсацію моральної шкоди за поранення (загибель) в АТО, чому Міністерство оборони не робить цього самостійно, без суду? Може знову «зрада»?

            Категорично стверджую – ніякої «зради» немає, а дії Міністерства цілком законні!

            Сьогодні Державою визначені фіксовані суми, що підлягають одноразовій виплаті

у разі загибелі –        750-кратний прожитковий мінімум

у разі встановлення інвалідності:

за I групу —              400-кратний прожитковий мінімум;

за II групу —             300-кратний прожитковий мінімум;

за III групу —           250-кратний прожитковий мінімум;

Чи справедливий цей розмір компенсації – тема окрема, для прикладу скажу, що ми колись допомогли прапорщику-миротворцю, який став інвалідом 3-ї групи в Африці, отримати від Міністерства оборони через ООН 45тис. доларів.

 

Суми одноразової грошової допомоги є фіксованими, а процедура їх виплати/або невиплати чітко визначена законодавством, тому обов’язкова для Міністерства Оборони.

Моральна шкода – напроти, в кожному випадку визначається індивідуально, а згідно ст. 23 Цивільного кодексу України її розмір ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВИКЛЮЧНО СУДОМ, залежно від доведення глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, в т.ч. вимог розумності і справедливості, визнаних судами України.

Ну, не може Міністр оборони, або будь-яка інша особа, визначити, що пораненому в АТО бійцю слід виплатити з державного бюджету якусь певну суму морального відшкодування. Не має ані прав, ані спеціальних знань…

Таке право має лише Суд!

При цьому Суд також не має чітких законодавчих вказівок, яку конкретно суму моральної компенсації слід виплатити конкретному пораненому.  

Суду потрібні письмові докази! Без отримання письмових доказів суд не матиме права задовольняти позов про виплату грошей з державного бюджету, навіть якщо особисто судді дуже шкода постраждалого.

 

Мінімальним пакетом письмових доказів, які слід надати суду подаючи позов про моральне відшкодування  пораненому в АТО можуть бути:

  • Довідка МСЕК - доведе що поранення пов’язано з військовою службою в АТО, та доведе процент втрати працездатності;

  • Довідки та накази з військової частини - доведуть обставини поранення;

  • Довідка ВЛК та медичні документи - доведуть наявність соматичних(тілесних) страждань під час лікування;

  • Висновок експертизи моральної шкоди - доведе наявність моральних страждань внаслідок даної психотравмуючої події, надасть соціологічне дослідження судової практики по схожим справам, аналіз мотивувальних частини цих справ для визначення меж розумності і справедливості відшкодування, доведе наявність індивідуальних акцентуацій, які об’єктивно посилюють моральні страждання особи, дасть обґрунтовану рекомендацію розміру відшкодування.

Це лише мінімальний список, оскільки зайвих доказів не буває.

 

            Не зважаючи на певну незручність, іншого способу отримати моральне відшкодування, крім звернення до суду, для інвалідів(сім’ям загиблих) в АТО не існує…

 

Трохи втішає, що позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, звільняються від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», а у Спілці фахівців соціологічних та психологічних досліджень (www.moralex.com.ua) учасникам АТО комплексне індивідуальне дослідження проводиться поза чергою, зі знижками, а оплачена сума при задоволенні позову стягується судом з відповідача.

Інформація про Метод комплексного експрес-діагностування особистості при дослідженні моральної шкоди, який застосовується під час психологічного дослідження,  міститься в другому номері журналу «Військова медицина України» за 2016 рік.

Голова Спілки фахівців соціологічних та психологічних досліджень (www.moralex.com.ua)

Соціальний психолог В.Сопов.

Питання та відповіді:

ПИТАННЯ: Чому суди вкрай рідко присуджують до стягнення великі суми морального відшкодування? Яке відношення до цього Європейського Суду з прав людини ?

ВІДПОВІДЬ:  Саме "Практична інструкція", затверджена Головою ЄСПЛ 28.03.2007року, зазначає, що при визначенні компенсації Суд приймає до уваги економічну ситуацію в державі, яка, на жаль, ще скрутна.

Якщо саме позивач не надасть Суду належного письмового доказу - Закон України зобов'язує  суддю взагалі ВІДМОВИТИ В ПОЗОВІ ЗА НЕДОВЕДЕНІСТЮ! Але, не рідко судді, жаліючи потерпілого, призначають мінімальне відшкодування.

Надання Суду Висновку соціально-психологічного дослідження дозволить стягнути з винуватця науково-визначену суму моральної шкоди, яка, значно більша за мінімальну. До речі, сума, що сплачує потерпілий за соціально-психологічне дослідження, процесуально важається збитками, які особа вимушена зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки),  і стягуються за клопотанням позивача, при задоволенні позову з винуватця (ст. 22 ЦКУ).

ПИТАННЯ: Чи відомі випадки стягнення судами "європейських" сум моральної шкоди?

ВІДПОВІДЬ: Нам відомі кілька рішень судів першої інстанції, про стягнення явно завищеної суми моральної шкоди, але всі вони скасовані в апеляційній або касаційній інстанції. В цих рішеннях суди посилались на так звану "псевдометодику Ерделєвського", яка з 29.01.2016року припинена Міністерством юстиції України.

-ПИТАННЯ: Чи можуть соціальні психологи досліджувати моральну шкоду, завдану ЮРИДИЧНИМ особам?

-ВІДПОВІДЬ: Діюче законодавство України і практика ЄСПЛ визнають допустимість завдання моральної шкоди юридичним особам і ми робимо такі дослідження, але вони мають суттєві особливості. По-перше, до проведення дослідження рідко долучаються психологи. Це відбувається лише у випадках, коли через вчинені правопорушенням аморальні вчинки, були завдані безспірні психічні страждання керівництву підприємства, що негативно відобразилось на управління юридичною особою(наприклад, через психічну хворобу директора керівництво підприємством взагалі не відбувалось). В більшості ж випадків, використовуються наукові методи соціологічних досліджень. Обовязковою умовою є доведення стійкого дотримання норм моралі в ході статутної діяльності самого підприємства і доведення явної аморальності та асоціальності в діях правопорушників щодо даної юридичної особи. Це складна процедура.

 

-ПИТАННЯ: Чи звертались до вашої Спілки по допомогу злочинці?

- ВІДПОВІДЬ: Звертались підсудні, з проханням допомогти довести Суду факт їхнього щирого каяття у вчиненому. Щире каяття є пом'якчуючою вину обставиною, але непоодинокі випадки, коли в судовому засіданні підсудний вицежує з себе "прошу пробачити", а отримавши пом'якшений вирок продовжує старе. Все частіше адвокати потерпілого ставлять під сумнів щирість каяття підсудного і при відсутності доказів такого каяття, підсудній отримує більш суворе покарання.

 

-ПИТАННЯ: як можна визначити, чи щиро кається злочинець?

- ВІДПОВІДЬ: Судді це зробити складно, лише багаторічний опит роботи допоможе йому візуально розпізнати брехню, а у соціального психолога є науковий інструмент у вигляді перевірених десятиліттями  методик та тестів. Багато з них мають спеціальні шкали "щирості", "достовірності" , тощо, перевищення яких потребує критичного відношення до слів піддослідного, а підтвердження негативних результатів цих тестів проективними методиками дає достовірний результат. 

 

- ПИТАННЯ: чи беруться Ваші спеціалісти за визначення розміру моральної шкоди внаслідок залиття квартири сусідами, незаконного звільнення з роботи або приниження честі і гідності?

- ВІДПОВІДЬ: Так, ми беремось за всі випадки де вбачаємо наявність моральних страждань. Більшість наших клієнтів це постраждалі в ДТП та від різного роду кримінальних правопорушень. В таких справах моральні страждання очевидні, а ми лише допомагаємо потерпілому надати для Суду науково-обгрунтований письмовий доказ їх розміру. У Ваших випадках, особливо в другому і третьому, наявність моральних страждань не є безспірною. Можливо робітник сам давно хотів звільнитись, а ображена особа, захищаючи свою честь і гідність так відматюкала свого кривдника, що сама душевно заспокоїлась і мала би бути вдячною за таку "образу".

 

- ПИТАННЯ: Чи використовуєте Ви при діагностиці моральної шкоди методику психолога Ерделєвського ?

- ВІДПОВІДЬ: Олександр Маркович Ерделєвський - російський юрист, викладач права, а не психолог. Так звана методика/формула Ерделевського є його авторською розробкою і не може вважатись психологічною методикою в розумінні наук психології, соціальної психології, психіатрії тощо.  Якщо до нас звертаються з клопотанням розрахувати розмір моральних страждань саме за цією методикою, ми це робимо, але зазначаємо у висновку, що дана методика не адаптована до українського законодавства і попереджаємо про велику вирогідність зменшення визначеної суми судом як нерозумної і невиваженої. Протягом кількох років Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень в судовому та позасудовому порядку вимагала  від Міністерства юстиції України припинити використання даної "методики/формули Ерделєвського" , що і було зроблено 29.01.2016 року. Ми пишаємось цією перемогою.

 

- ВОПРОС: Почему заключение должен делать социальный психолог ?

- ОТВЕТ: Как известно, социология это наука про общество, в т.ч. его мораль, а состояние психики потерпевшего - прерогатива психолога. Таким образом, представить свое заключение, для принятия объективного решения судом, может социальный психолог.

 

- ПИТАННЯ: Для чого потрібно проводити Ваші дослідження, невже і без них суду не зрозуміло, завдано потерпілому моральної шкоди чи ні?

- ВІДПОВІДЬ: Суд приймає рішення лише на підставі наданих йому доказів, бажано - письмових.  Немає доказа - не буде рішення! Закон покладає саме на потерпілого обовязок надати докази наявності моральної шкоди і обґрунтовані розрахунки її компенсації.

Таким письмовим доказом стає оформлене належним чином соціально-психологічне дослідження, яке залучається до справи і обовязково досліджується судом.

 

 

 

+38-097-311-02-20

м. Київ, вул. Сосюри 5, оф. 219