«Метод комплексного експрес-діагностування особистості при дослідженні

моральної шкоди»

(витяг з доповіді на науково-практичній конференції «Імплементація сучасних технологій відновного лікування постраждалих в умовах особливого періоду» 09.12.2016р.)

 

Доповідач:  керівник правозахисної організації «Спілка фахівців соціологічних та психологічних  досліджень»

соціальний психолог Сопов Володимир Михайлович.

Місце проведення: м. Київ, Будинок ветеранів.

Головуючі: проф. Чабан О.С., проф. С.К. Євтушенко, проф. Логановський К.М., проф. Матяш М.М. 

Мета доповіді: презентація методу комплексного експрес-діагностування особистості в процесі реабілітації постраждалих і при дослідженні моральної шкоди.

 

            Потерпілі від більшості правопорушень, крім матеріальних претензій до кривдника, мають, зазвичай і моральні, природа яких законодавчо недостатньо визначена.

            Суди періодично стягують (або відмовляються стягувати) з потерпілих компенсацію моральної шкоди керуючись виключно своїм внутрішнім переконанням. Розглядаючи цивільний позов і по-людськи шкодуючи побитого, процесуально суд не повинен задовольняти позов без отримання саме від потерпілого належних доказів наявності моральних страждань, їх ступеня і оцінки. Саме із жалю, в більшості випадків судді порушують в судовому процесі принцип змагальності і присуджують до стягнення хоч яку суму морального відшкодування, найчастіше мінімальну - щоб Рішення Суду не скасувала апеляційна інстанція ...

            До речі, в інших країнах також немає однозначно визнаного способу визначення моральної шкоди, але там, в судовому змагальному процесі, як потерпілий, так і винуватець активно користуються комплексної допомогою фахівців в різних галузях наукових знань, встановлюючи при цьому істину.

            Судова практика відшкодування моральної шкоди постраждалим бійцям АТО також різна і залежить від доведення самим потерпілим її наявності і обсягу.

                                                          

З 2002 року в реєстрі судових методик Міністерства Юстиції України існувала корупційна «псевдометодика російського юриста Ерделевского», яка безпідставно називала психологічною експертизою розділ монографії російського юриста Єрдєлевського О.М. з назвою "експертиза моральної шкоди". Цим користувались недобросовісні юристи.

В ході тривалих судових спорів з Міністерством Юстиції, наша організація довела її неспроможність, що спричинило виключена методики із реєстру в 2016 році.

            Однак, з припиненням даної «псевдометодики» припинились і формальні підстави для призначення таких експертиз, оскільки лише психологічні знання не можуть визначати конкретної суми грошової компенсації за завдану моральну шкоду.

            Цікава думка голови (в 2002 році) стаціонарної судово-психіатричної експертної комісії Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, д.м.н., професора Первомайського Віталія Борисовича і д.м.н. Ілейка Володимира Ростиславовича.

            У своїй спільній роботі «СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА У СПРАВАХ ПРО ЗАВДАНУ МОРАЛЬНУ ШКОДУ» вони вкрай негативно ставляться до проведенню саме судово-психологічних експертиз для відповіді на таке питання і вважають допустимим лише проведення: комплексної психіатрично-медично-психологічної експертизи, підкреслюючи, що вона також не буде достовірною.

(Опубліковано у виданні: Первомайський В. Б. Судова експертиза у справах про заподіяння моральної шкоди // Первомайський В. Б., Ілейко В. Р. Судово-психіатрична експертиза: від теорії до практики. - Київ: КИТ, 2006. - З . 220-235.)

            Ми погоджуємось з їхньою думкою, оскільки, моральні страждання не тотожні психічним. Mores (в перекладі з лат. означає – нрави, загальноприйняті традиції, негласні правила). Це поняття більш близьке до соціології, ніж до психології і мабуть може бути предметом соціальної психології. Але ані моральних, ані соціально-психологічних експертиз законодавство України не передбачає. 

            Норми моралі є громадсько-етичними категоріями, які значно ширші за норми права, закони, кодекси.

            Лише само громадянське суспільство, через інститути громадських організацій відповідного профілю, вправі оцінювати ступінь моральності чи аморальності вчинків, а  визначати суму компенсації моральної шкоди має Суд на підставі моральних норм громадянського суспільства.

            Рішення проблеми містить стаття 23 Цивільного Кодексу України, яка визнає прерогативу визначати розмір моральної шкоди виключно за Судом і ніякі експертизи не скасують цієї чіткої вимоги Закону.

            У той же час дана стаття Закону вимагає від Суду визначати розмір моральної шкоди з урахуванням «глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого ...» для чого Суду необхідна психологічна допомога.

            Прецедентна практика Європейського суду з прав людини вимагає від Суду при присудженні потерпілому компенсації моральної шкоди враховувати розміри присудження компенсацій в подібних справах, що є соціальною складовою. (Рішення ЄСПЛ у справі «Шевченко проти України» // Офіційний вісник України. - 2006. - № 33).

            З урахуванням наведеного, 

 

            Гідною заміною судово-психологічної експертизи, після скасування «псевдометодики Ерделєвського», є соціально-психологічне дослідження, що має в суді процесуальний статус письмового доказу, або експертиза моральної шкоди, здійснена профільною громадською організацією як нележним представником громадянського суспільства. І соціально-психологічне дослідження  і експертиза підлягають аналізу та оцінці при прийнятті судового рішення і не є обов'язковими для суду.

            Соціально-психологічні дослідження надають Суду багатий і головне - достовірний матеріал для мотивованого ухвалення судового рішення:

1) аналіз застосування моральної шкоди в подібних судових справах судами вищих інстанцій;

2) психологічний портрет потерпілого за результатами тестувань декількома визнаними наукою методиками;

3) належний доказ наявності або відсутності моральних страждань у досліджуваного;

4) фахові рекомендації для суду про розмір відшкодування моральної шкоди в даній конкретній ситуації з урахуванням розумності і справедливості.

 

Обстеження завжди проходить індивідуально, займає близько двох годин і складається з двох частин:

1.Соціологічне дослідження на базі відомої правової офлайф-системи дозволяє здійснити пошук судових рішень у схожих справах та здійснити їх аналіз для визначення розміру компенсації моральної шкоди, який суди вищих інстанцій вважають розумною та справедливою в схожих правовідносинах. Проводиться без участі потерпілого протягом 10 робочих днів.

2.Психологічне дослідження особистості потерпілого, яке дозволяє достовірно встановити наявність або відсутність моральної шкоди та мотивовано рекомендувати Суду збільшити або зменшити розмір компенсації у порівнянні до подібних правовідносин щодо "середньо-нормованої особистості" психологічні дослідження якої не проводились.

            Після ознайомлення з наданими документами і бесідою, яка може займати від 5 до 20 хвилин, відбувається експрес-тестування потерпілого із застосуванням від 6 до 10 загальновизнаних тестів і опитувальників з яких не менше половини - проективні.

            Ми  пров, максимально обмежуючи час виконання завдань обстежуваних.

            Практика показує, що при правильному проведенні попередньої бесіди і правильно підібраною послідовністю тестів та опитувальників, надійність і достовірність окремих тестів знижується не суттєво. При цьому, за рахунок збільшення кількості тестів, достовірність результатів багаторазово збільшується.

Зазвичай ми використовуємо у своїй практиці:

- Портретний тест (для виявлення варіантів реалізації нахилів та акцентуації близьких до хворобливих станів: епілепсія, істерія, садизм, гомосексуалізм, кататонія, параноїдна шизофренія, депресія, манія)

- 8-колірний тест  (діагностує психофізіологічний стан, стресостійкість, активність і комунікативні здібності, допоможе визначити наявність і причини психологічного стресу).

- Теппінг тест (для визначення сили-слабкості нервових процесів є показником працездатності нервових клітин і нервової системи в цілому. Сильна нервова система витримує велику за величиною і тривалості навантаження, ніж слабка).

- Тест  визначення темпераменту, як стійкої сукупності індивідуальних психофізіологічних особливостей особистості).

- Опитувальник для визначення рівня НПУ, окремі ознаки особистісних порушень, ймовірність виникнення нервово-психічних зривів).

- Опитувальник для оцінки властивості особистості, має оціночні шкали: щирість, ступінь достовірності і величину корекції, що вноситься надмірною обережністю).

- Рисований апперцептивний тест (вільне трактування сюжету, проекція особистих переживань і ідентифікація з ким-небудь з героїв вигаданого розповіді).

- Проективні методики та деякі інші.

     Після обчислення тестів, їх результати в повному обсязі вносяться до Висновку з коментарями і рекомендаціями спеціаліста, що стає реальною допомогою судді для врахування особистості потерпілого при ухваленні судового рішення.      

     Всі заповнені анкети підписуються особисто піддослідним, що є гарантією достовірності доказу. Заповнені стимульні матеріали можуть бути витребувані судом для перевірки висновків спеціаліста.

                                                        ВИСНОВОК:

     Завдяки застосуванню «Метода комплексного експрес-діагностування особистості при дослідженні моральної шкоди», суддя, який має певні знання в галузі юридичної психології та соціології отримує достовірні матеріали психологічних  досліджень особистості позивача, який претендує на моральне відшкодування та соціологічні дослідження судової практики у схожих судових справах, що дозволяє судді ухвалити мотивоване судове рішення з дотриманням вимог розумності та справедливості.

 

09.12.2016р.                                                                                                     Сопов В.М.

+38-097-311-02-20

м. Київ, вул. Сосюри 5, оф. 219