top of page

Комплексна психолого-соціальна експертиза моральної шкоди: правові аспекти та судова практика

📌 Експертизу моральної шкоди неможливо проводити лише за нормами права, оскільки вона є громадсько-етичною категорією. Психологічна складова регулюється нормами права (законами), а Соціальна складова - нормами моралі. Грошову оцінку моральної шкоди, в статусі Науково-рекомендаційної - здійснює спеціалізована громадська організація.

Чи є моральні страждання психологічною категорією?

🔹 Моральні страждання не є тотожними психічним розладам – вони більше відносяться до соціології, ніж до психології.

🔹 Мораль (від лат. "mores" – устой, правило) – це форма суспільної свідомості та соціальний інститут, що виконує регулятивну функцію у всіх сферах громадського життя. Вона може бути предметом дослідження не лише психології, а й соціології, юриспруденції, філософії та інших наук.

🔹 Частина 3 статті 23 Цивільного кодексу України визначає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди встановлюється виключно судом. Психолого-соціальна експертиза допомагає потерпілому доказати, а суду - оцінити обсяг і ступінь моральних страждань.

 Компетенція психолога не дозволяє йому  одноособово оцінювати грошові показники в статусі достовірної судової експертизи. 

📌 Протягом певного часу в Україні судово-психологічні експертизи неправомірно використовувалися для оцінки ГРОШОВОГО  розміру моральної шкоди в статусі достовірної судової експертизи.

Російським юристом О.М. Ерделєвським було розроблено авторську методику послідовності дослідження моральної шкоди, яку МінЮст України необгрунтовано включив до Реєстру методик проведення судових експертиз. Це тимчасово надавало законний вигляд судово-психологічним експертизам, які використовувалися для визначення суми компенсації моральної шкоди, що не властиво психологам.

⚠️ Однак, визначення розміру грошової компенсації моральної шкоди є виключною компетенцією суду, і жодна експертиза не може підмінити цього положення Закону.

📅 29 січня 2016 року Міністерство юстиції України офіційно припинило використання "псевдометодики Ерделєвського".

Тестування при діагностиці моральної шкоди

Стресор однаковий -
психічні страждання різні!

Темперамент і реакції на психотравму

Чи можлива комплексна судова експертиза моральної шкоди?

✔️ Теоретично, питання оцінки моральної шкоди може бути предметом комплексної експертизи, що включає:

  • соціологічний аналіз,

  • медичний висновок,

  • психологічне дослідження,

  • естетичні аспекти,

  • психіатричний аналіз,

  • суспільствознавчий підхід,

  • економічний розрахунок,

  • лінгвістичний аналіз,

  • філософське обґрунтування,

  • культурологічну оцінку,

  • етичні норми,

  • юридичну експертизу.

⚠️ Однак практика проведення таких комплексних експертиз нам невідома.

⏳ Виконання експертизи за участю спеціалістів із десятка наукових галузей вимагатиме великих часових, фінансових та людських ресурсів, а також не буде обов’язковим для суду.

Комплексна психолого-соціальна експертиза моральної шкоди як належний доказ.

📌експерт-психолог компетентен, в статусі достовірної судової експертизи, дослідити наявність і ступінь вираженості страждань потерпілого.

📌спеціалізована екпертна громадська організація, компетентна в статусі науково-рекомендаційної експертизи, рекомендувати Суду грошове стягнення, розмір якого сприйматиметься громадянським суспільством як розумний і справедливий, оскільки відповідатиме судовій пракциці, вроаховуватиме інфляцію та результати психодіагностики потерпілого.

📌 Розмір грошового відшкодування встановлюється виключно судом після оцінки наданих йому доказів.

✅ Комплексна психолого-соціальна експертиза моральної шкоди є належним доказом, який підлягає оцінці Судоом.

Законодавчі підстави для психолого-соціальних досліджень

1️⃣ Правова позиція Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ)

ЄСПЛ визнає, що при визначенні розміру компенсації моральної шкоди слід враховувати:
✔ Соціальну складову – розміри компенсацій у подібних справах.
✔ Психологічну складову – об’єктивну оцінку психотравмуючої ситуації.

 

📌 Приклад:
Рішення ЄСПЛ у справі «Шевченко проти України»
📰 Джерело: Офіційний вісник України, 2006, № 33.

2️⃣ Частина 2 статті 23 Цивільного кодексу України

✔ Суд визначає розмір моральної шкоди з урахуванням:

  • характеру правопорушення,

  • глибини фізичних та душевних страждань,

  • погіршення здібностей потерпілого.

Висновки

✔️ Моральна шкода є громадсько-етичною категорією, яка регулюється не нормами права, а нормами моралі.
✔️ Судово-психологічні експертизи досліджує лише наявність і ступінь вираженості страждань.
✔️ Соціальна експертиза моральної шкоди надає рекомендаційну оцінку грошового розміру стягнення.
✔️ Європейський суд з прав людини визнає правомірність компенсації моральної шкоди, ґрунтуючись на соціальних та психологічних аспектах.

🚀 Комплексна психолого-соціальна експертиза – надійний доказ у судових справах про моральну шкоду!

Комплексна психолого-соціальна експертиза: структура та значення

📌 Комплексна психолого-соціальна експертиза моральної шкоди складаються з двох основних складових, що забезпечують об’єктивний аналіз та науково обґрунтовані висновки:
1. Психологічна складова

🔹 Проводиться до десяти психологічних тестувань і опитувань потерпілих за загальновизнаними у науковій практиці психодіагностичними методиками.
🔹 Використовуються науково обґрунтовані методи, які забезпечують достовірні та валідні результати.
🔹 Досліджується психологічний анамнез, біографія та спосіб життя потерпілого.
🔹 Складається індивідуальний психологічний портрет особи.

2. Соціологічна складова
🔹 Досліджується та аналізується судова практика Вищих судів України щодо компенсації моральної шкоди у подібних справах.
🔹 Аналізуються мотивувальні частини судових рішень для виявлення наявності або відсутності психологічних досліджень потерпілих під час розгляду справ.
🔹 Визначаються межі розумності та справедливості відшкодування моральної шкоди на основі попередніх судових рішень.
🔹Враховуються результати психодіагностики потерпілого і особливості сприйняття ним психотравмуючої події.
🔹Враховується рівень інфляції та знецінення національної грошової одиниці при аналізі судової практики.

Важливість дослідження психологічних та соціальних особливостей потерпілого

📌 Вивчення індивідуальних психологічних особливостей потерпілого з урахуванням його соціального оточення дозволяє:

✔ Об'єктивно виявити емоційні реакції на психотравмуючі події.
✔ Встановити акцентуації характеру та психічні розлади (якщо вони є).
✔ Прогнозувати негативні наслідки моральних страждань для конкретної особи.

 

📌 Фаховий аналіз психічних акцентуацій потерпілого є необхідним для:

✔ Об'єктивного визначення судом справедливої та розумної компенсації моральної шкоди.
✔ Запобігання статистичному усередненню розміру відшкодування у порівнянні з іншими потерпілими, щодо яких не проводилися глибокі дослідження.

Методологічне обґрунтування досліджень

📌 Висновки наших досліджень базуються на науково обґрунтованих методиках та проводяться відповідно до:

✔ «Методології застосування загальновідомих психодіагностичних методик при дослідженні моральної шкоди» (свідоцтво №71833), апробованої у судових засіданнях протягом 2015-2025 років.
✔ Рекомендацій науково-публіцистичного посібника 📖 «Моральна шкода, доказування в суді і захист від маніпуляцій» (УДК 343.122-029:17:159.91(07)), співавторство Сопов В.М., д.м.н. проф. Матяш М.М., д.п.н. проф. Собчик Л.М., д.м.н. проф. Первомайський В.Б.
✔ Наукових праць провідних експертів

Судова практика та правова обґрунтованість висновків

📌 Наші висновки містять:

✔ Посилання на конкретні судові рішення Вищих судів України.
✔ Обґрунтовані рекомендації щодо справедливого та розумного розміру компенсації моральної шкоди.
✔ Аналітичний підхід, що запобігає мінімізації відшкодування, яке часто застосовується через відсутність глибокого дослідження моральних страждань.

📌 Чому наші висновки є належними письмовими доказами в суді?

✔ Вони засновані на науково підтверджених методиках та пройшли апробацію в судових процесах.
✔ Відповідають вимогам законодавства, зокрема ст. 23 Цивільного кодексу України.
✔ Включають правові висновки, що базуються на аналізі судової практики.

bottom of page