top of page

Громадська експертиза моральної шкоди: правові аспекти та судова практика

📌 Експертизу моральної шкоди неможливо проводити за нормами права, оскільки вона є громадсько-етичною категорією. Регулюється вона нормами моралі, а її оцінку здійснює саме суспільство через створені ним громадські організації.

​

Чи є моральні страждання психологічною категорією?

🔹 Моральні страждання не є тотожними психічним розладам – вони більше відносяться до соціології, ніж до психології.

🔹 Мораль (від лат. "mores" – устой, правило) – це форма суспільної свідомості та соціальний інститут, що виконує регулятивну функцію у всіх сферах громадського життя. Вона може бути предметом дослідження не лише психології, а й соціології, юриспруденції, філософії та інших наук.

🔹 Частина 2 статті 23 Цивільного кодексу України визначає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди встановлюється виключно судом, і жодна експертиза не може замінити цього положення Закону.

​

Судово-психологічна експертиза моральної шкоди: чи є вона правомірною?

📌 Протягом певного часу в Україні судово-психологічні експертизи неправомірно використовувалися для оцінки розміру моральної шкоди.

На основі глави 7 книги російського юриста О.М. Ерделєвського було розроблено методику, яку неправомірно включили до Реєстру методик проведення судових експертиз. Це тимчасово надавало законний вигляд судово-психологічним експертизам, які використовувалися для визначення суми компенсації моральної шкоди.

​

⚠️ Однак, визначення розміру грошової компенсації моральної шкоди є виключною компетенцією суду, і жодна експертиза не може підмінити цього положення Закону.

📅 29 січня 2016 року Міністерство юстиції України офіційно припинило використання "псевдометодики Ерделєвського".​

​

Тестування при діагностиці моральної шкоди

Стресор однаковий -
психічні страждання різні!

Темперамент і реакції на психотравму

Чи можлива комплексна судова експертиза моральної шкоди?

✔️ Теоретично, питання оцінки моральної шкоди може бути предметом комплексної експертизи, що включає:

  • соціологічний аналіз,

  • медичний висновок,

  • психологічне дослідження,

  • естетичні аспекти,

  • психіатричний аналіз,

  • суспільствознавчий підхід,

  • економічний розрахунок,

  • лінгвістичний аналіз,

  • філософське обґрунтування,

  • культурологічну оцінку,

  • етичні норми,

  • юридичну експертизу.

⚠️ Однак практика проведення таких комплексних експертиз нам невідома.

⏳ Виконання експертизи за участю спеціалістів із десятка наукових галузей вимагатиме великих часових, фінансових та людських ресурсів, а також не буде обов’язковим для суду.

​

Громадська експертиза моральної шкоди як альтернативний доказ у суді

📌 Об'єктивну оцінку моральної шкоди може здійснювати лише суспільство через спеціалізовані громадські організації, які базуються на нормах моралі, а не нормах права.

📌 Розмір грошового відшкодування встановлюється виключно судом.

✅ Громадська експертиза моральної шкоди є ефективною альтернативою судовій експертизі.

👉 Докладніше: www.civicexpert.in.ua/sho_take_gromadsk

 

📌 Що таке громадська експертиза моральної шкоди?

Це науково обґрунтоване соціально-психологічне дослідження, що:
✔ Підлягає аналізу та оцінці судом при ухваленні рішення.
✔ Має рекомендаційний характер, аналогічно судовій експертизі.

​

Законодавчі підстави для громадських соціально-психологічних досліджень

1️⃣ Правова позиція Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ)

ЄСПЛ визнає, що при визначенні розміру компенсації моральної шкоди слід враховувати:
✔ Соціальну складову – розміри компенсацій у подібних справах.
✔ Психологічну складову – об’єктивну оцінку психотравмуючої ситуації.

 

📌 Приклад:
Рішення ЄСПЛ у справі «Шевченко проти України»
📰 Джерело: Офіційний вісник України, 2006, № 33.

2️⃣ Частина 2 статті 23 Цивільного кодексу України

✔ Суд визначає розмір моральної шкоди з урахуванням:

  • характеру правопорушення,

  • глибини фізичних та душевних страждань,

  • погіршення здібностей потерпілого.

Висновки

✔️ Експертиза моральної шкоди є громадсько-етичною категорією, яка не регулюється нормами права.
✔️ Судово-психологічні експертизи моральної шкоди суперечать законодавству.
✔️ Громадська експертиза моральної шкоди є ефективним інструментом доказування моральної шкоди у суді.
✔️ Європейський суд з прав людини визнає правомірність компенсації моральної шкоди, ґрунтуючись на соціальних та психологічних аспектах.

​

🚀 Громадська експертиза – надійний доказ у судових справах про моральну шкоду!

Соціально-психологічні дослідження потерпілого: структура та значення

📌 Соціально-психологічні дослідження моральної шкоди складаються з двох основних складових, що забезпечують об’єктивний аналіз та науково обґрунтовані висновки:

​

1. Соціологічна складова

🔹 Досліджується та аналізується судова практика Вищих судів України щодо компенсації моральної шкоди у подібних справах.
🔹 Аналізуються мотивувальні частини судових рішень для виявлення наявності або відсутності психологічних досліджень потерпілих під час розгляду справ.
🔹 Визначаються межі розумності та справедливості відшкодування моральної шкоди на основі попередніх судових рішень.

 
2. Психологічна складова

🔹 Проводиться до десяти психологічних тестувань і опитувань потерпілих за загальновизнаними у науковій практиці психодіагностичними методиками.
🔹 Використовуються науково обґрунтовані методи, які забезпечують достовірні та валідні результати.
🔹 Досліджується психологічний анамнез, біографія та спосіб життя потерпілого.
🔹 Складається індивідуальний психологічний портрет особи.

​

Важливість дослідження соціально-психологічних особливостей потерпілого

📌 Вивчення індивідуальних психологічних особливостей потерпілого з урахуванням його соціального оточення дозволяє:

✔ Об'єктивно виявити емоційні реакції на психотравмуючі події.
✔ Встановити акцентуації характеру та психічні розлади (якщо вони є).
✔ Прогнозувати негативні наслідки моральних страждань для конкретної особи.

 

📌 Фаховий аналіз психічних акцентуацій потерпілого є необхідним для:

✔ Об'єктивного визначення судом справедливої та розумної компенсації моральної шкоди.
✔ Запобігання статистичному усередненню розміру відшкодування у порівнянні з іншими потерпілими, щодо яких не проводилися глибокі дослідження.

​

Методологічне обґрунтування досліджень

📌 Висновки наших досліджень базуються на науково обґрунтованих методиках та проводяться відповідно до:

✔ «Методології застосування загальновідомих психодіагностичних методик при дослідженні моральної шкоди» (свідоцтво №71833), апробованої у судових засіданнях протягом 2015-2020 років.
✔ Рекомендацій науково-публіцистичного посібника 📖 «Моральна шкода, доказування в суді і захист від маніпуляцій» (УДК 343.122-029:17:159.91(07)), співавторство Сопов В.М., д.м.н. проф. Матяш М.М., д.п.н. проф. Собчик Л.М., д.м.н. проф. Первомайський В.Б.
✔ Наукових праць провідних експертів

​

Судова практика та правова обґрунтованість висновків

📌 Наші висновки містять:

✔ Посилання на конкретні судові рішення Вищих судів України.
✔ Обґрунтовані рекомендації щодо справедливого та розумного розміру компенсації моральної шкоди.
✔ Аналітичний підхід, що запобігає мінімізації відшкодування, яке часто застосовується через відсутність глибокого дослідження моральних страждань.

​

📌 Чому наші висновки є належними письмовими доказами в суді?

✔ Вони засновані на науково підтверджених методиках та пройшли апробацію в судових процесах.
✔ Відповідають вимогам законодавства, зокрема ст. 23 Цивільного кодексу України.
✔ Включають правові висновки, що базуються на аналізі судової практики.

bottom of page