Лабораторія діагностики моральної шкоди
експертний структурний підрозділ громадської організації
"Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень".
Вузькоспеціалізована лабораторія з експертизи моральної шкоди
Науково обґрунтовані підходи до визначення грошового еквіваленту моральної шкоди.
Необхідність однаковості судової практики
У сучасному правовому суспільстві забезпечення передбачуваності й справедливості судових рішень є ключовим елементом довіри до судової системи. Особливої уваги потребує практика визначення розміру грошового відшкодування за моральну шкоду. В умовах правової невизначеності та відсутно сті єдиних критеріїв, суми стягнення моральної шкоди за подібних фактичних обставин можуть відрізнятися в десятки разів. Це породжує правову анормальність і підриває принцип рівності всіх перед законом.
Психологічні страждання як домінанта моральної шкоди
Моральна шкода не зводиться лише до психологічних страждань потерпілого, однак саме вони становлять її основне наповнення. Їх наявність і ступінь вираженості можуть бути об'єктивно встановлені за допомогою методів психодіагностики.
Міждисциплінарний підхід до доказування моральної шкоди
малюнок 1
Соціальна модель структури моральної шкоди.
Процес доказування моральної шкоди вимагає залучення комплексних знань із суміжних наукових галузей. Провідну роль у цьому процесі відіграє психодіагностика соціальної спрямованості, яка дозволяє встановити об’єктивні показники дистресу потерпілого.
малюнок 2
Соціальна модель імовірнісного сприйняття справедливості за принципами розподілення у теорії ймовірності.
- це грошовий розмір моральної шкоди, який, в подібних правовідносинах, Вищі Суди визнавали розумним і справедливим - умовна «норма»
(відхилення до 25% від норми) "Соціально очікувана сума "
(25% +16% = до 41%) "Умовно прийнятна сума"
(25% + 16% + 7% = 48%)" "Допустимо прийнятна сума"
(25% + 16% + 7% + 2% = 50%) "Критично прийнятна сума "
(більше 50%) "Недопустима сума "
малюнок 3
Соціальна модель імовірнісного сприйняття справедливості за «правилом 3-х сігм» у теорії ймовірності.
(відхилення до 34,1% від норми) "Соціально очікувана сума "
(34,1% +13,6% = до 47,7%) "Умовно прийнятна сума"
(34,1% +13,6% + 2,1%= 49,8%)" "Допустимо прийнятна сума"
(34,1% +13,6% + 2,1%+ 0,1% = 49,9%) "Критично прийнятна сума "
(більше 49,9%) " Недопустима сума "
Стандартне відхилення (англ. standard deviation) або середнє квадратичне відхилення, позначається як літера "σ" (сігма).
В теорії ймовірності і статистиці це найпоширеніший показник розсіювання значень випадкової величини відносно її математичного сподівання.
Виражається в одиницях вимірювання самої випадкової величини.
«Правило 3-х сигм» зазначає, що практично всі значення нормально розподіленої випадкової величини лежать в інтервалі
"3-х sigma".
Тобто – з достовірністю не менш ніж 99,7 %, значення нормально розподіленої випадкової величини лежить у вказаному інтервалі.
ВИСНОВОК:
Громадське сприйняття нормального відхилення від умовної «норми» розміру грошового відшкодування моральної шкоди, яку Вищі Суди визнавали розумними і справедливими за подібних умов -
не може перевищувати 50% .
Подібність і передбачуваність судової практики у справах про моральну шкоду — не лише вимога справедливості, але й науково обґрунтована необхідність. Проведення комплексної психолого-соціальної експертизи сприяє підвищенню довіри до суду, усуненню крайніх відхилень у практиці та реальному захисту прав потерпілих.
Використані джерела
1. М. Романов. Судова психологія: теорія і практика. — К.: Юридична думка, 2020.
2. Науково-практичний коментар до ЦК України / За ред. І.В. Спасибо-Фатєєвої. — Х.: Право, 2021.
3. К. Е. Шеннон. Теорія інформації та ймовірностей. — М.: Наука, 2022.