📄 Судова практика з експертними висновками моральної шкоди

Зразкові рішення по наших експертизах 2026

Єдиний державний реєстр судових рішень

https://reyestr.court.gov.ua/Review/139155224

Справа № 758/12270/25

Провадження № 2/373/179/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.,

за участі секретарки судових засідань Хоменко Н.І.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Університету Григорія Сковороди в Переяславі про стягнення моральної шкоди.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 100000 грн 00 коп., яка завдана внаслідок дискримінації при вступі на навчання.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ним були подані до ОСОБА_2 в Переяславі необхідні документи для вступу до аспірантури за спеціальністю 053 Психологія для здобуття освітньо-наукового ступеня вищої освіти «доктора філософії» для участі у конкурсному відборі 2023 року. За результатами конкурсного відбору попри високий бал позивачу відмовлено у вступі, що оскаржено позивачем 02.10.2023 шляхом подання скарги в порядку, передбаченому Положенням про порядок зарахування здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук до Університету (у редакції від 30.08.2021). На розгляд скарги позивача від 02.10.2023 за наказом ректора Університету від 04.10.2023 № 36 створено апеляційну комісію, якою перегляд результатів конкурсного відбору не здійснювався, що вбачається із відповіді на скаргу від 19.10.2023, де апеляційна комісія Університету роз`яснила позивачу причини відмови у вступі до аспірантури у зв`язку з наявністю у позивача диплому спеціаліста. У відповіді апеляційної комісії Університету від 19.10.2024 вказано про Правила прийому до аспірантури Університету за 2023 рік, відповідно до п. 1 Правил до аспірантури на очну та заочну форми навчання для здобуття ступеня доктора філософії на конкурсній основі приймаються особи, які здобули ступінь магістра (спеціаліста*), «спеціаліста*» якщо не суперечить іншим нормативним документам. Наказом МОН України від 20.07.2022 № 646 «Про затвердження стандарту вищої освіти зі спеціальності 053 Психологія для третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти» передбачено, що на здобуття освітньо-наукового ступеня «доктор філософії» та п. ІІІ цієї постанови, на цю спеціальність можуть вступати особи, що здобули освітній ступінь «магістр». Позивач зазнав дискримінаційного ставлення зі сторони Університету, що проявилось у наданні переваги особам з дипломом магістра перед особами з дипломом спеціаліста, внаслідок чого позивач зазнав моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях у зв`язку з протиправною поведінкою зі сторони відповідача, а також приниження честі та гідності позивача та його ділової репутації.

Представник відповідача у запереченнях на позовну заяву зазначив, що позивач набрав найменшу кількість балів серед загальної кількості вступників на цю спеціальність, тому не був рекомендований до вступу в аспірантуру за обраною спеціальністю. Позивач мав щорічну можливість спроб вступити та реалізувати свої наукові цілі. Вимога про моральну шкоду є необґрунтованою, оскільки у позивача залишається реальна можливість щороку намагатися вступити до аспірантури. Крім того, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували стан позивача та пов`язували його зі спірною ситуацією.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

01.09.2025 справа надійшла до суду за підсудністю на підставі ухвали Подільського районного суду міста Києва від 15.08.2025.

Ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області від 03.09.2025 відкрито провадження у цій справи та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 10.09.2025 у справі призначено судове засідання.

18.09.2025 до суду надійшли заперечення відповідача.

Постановою Київського апеляційного суду від 05.11.2025 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 15.08.2025 про передачу справи на розгляд іншого суду залишено без змін.

23.01.2026 у зв`язку зі звільненням судді відбувся повторний авторозподіл справи та визначено головуючого суддю Свояка Д.В.

Ухвалою від 27.01.2026 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного провадження у судове засідання.

11.02.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача про призначення експертизи.

Ухвалою суду від 11.02.2026 у справі призначено судово-психологічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 21.04.2026 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.

11.05.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи копії висновку комплексної психолого-соціальної експертизи №17-042026 моральної шкоди потерпілого від 17.04.2026 з додатками.

Ухвалою суду від 11.02.2026 відмовлено у задоволенні заяви представниці відповідача про відвід судді.

У судовому засіданні 19.05.2026 судом розглянуто клопотання представниці відповідача про долучення доказів, залучення свідків/спеціалістів, виклик експерта.

У судових засіданнях 19.05.2026 та 13.08.2026 заяви представниці відповідача про відвід судді залишено без розгляду.

Судом встановлено наступні обставини:

Позивачем надано копію висновку комплексної психолого-соціальної експертизи №17-04-26 моральної шкоди потерпілого від 17.04.2026, відповідно до якої позивачу завдані страждання (моральна шкода) внаслідок упередженості і дискримінації при вступі до аспірантури і розгляді скарги апеляційною комісією Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

До позову додана копія рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23.10.2024 у справі №359/352/24 за позовом ОСОБА_3 до Університету Григорія сковороди в Переяславі, третя особа Міністерство освіти і науки України, про захист прав споживача освітніх послуг.

Цим рішенням встановлені обставини, що «вказівка про те, що позивач не рекомендований до вступу в аспірантуру за фактом наявності диплому спеціаліста з обраної спеціальності очевидно суперечить підпункту 2 п. 2 розділу XV Закону України № 1556-VII «Про вищу освіту», відповідно до якого вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра. Закон набрав чинності 06.09.2014.

Крім цього, апеляційна комісія Університету, яка розглядала апеляцію ОСОБА_1 , містила у своєму складі одного з працівників Університету, який приймав вступний іспит у ОСОБА_1 , а тому рішення апеляційної комісії Університету від 19.10.2023 та відповідний протокол засідання від 04.10.2023 для перегляду результатів вступних іспитів ОСОБА_1 слугують виявом упередженості членів комісії до нього.»

«Зі змісту протоколу засідання від 04.10.2023 суд доходить висновку про те, що апеляційна комісія Університету в частині оцінки довідки ОСОБА_1 від 07.04.2009 вийшла за межі оцінювання вступних іспитів та необґрунтовано надала оцінку прийнятого раніше приймальною комісією Університету від ОСОБА_1 документа, що сприймається судом як вияв упередженості до позивача.»

«Таким чином, до ОСОБА_1 як до споживача освітніх послуг апеляційною комісією Університету за результатами розгляду апеляції від 02.09.2023 (у відповіді апеляційної комісії Університету вказано про скаргу ОСОБА_1 від 03.10.2023, № 606) на результати вступних іспитів до аспірантури здійснено дискримінацію за ознакою наявності у нього освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст».»

«Дії дискримінативного характеру працівників Університету також полягають у заниженій оцінці його реферату, що вбачається з протоколу апеляційної комісії Університету, неврахуванні його роботи науково-педагогічним працівником, що давало б йому додаткові 15 балів, входження до складу апеляційної комісії Університету викладача з екзаменаційної комісії. За нарахованими балами та балами за роботу науково-педагогічним працівником він міг би вступити на бюджетне місце. Такі обставини, на думку позивача, є дискримінаційними та змусили його звернутись до суду.»

За результатами судового розгляду справи №359/352/24 судом констатовано, що « ОСОБА_1 як споживач освітніх послуг та особа, до якої виникла дискримінація, має право звернутися із позовною заявою до суду за захистом свого права на освіту, проте обраний ним спосіб захисту порушуватиме безпосередньо права та інтереси осіб, які пройшли конкурсний відбір в аспірантуру Університету, а тому на підставі ч. 3 ст. 16 ЦК України та у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту в задоволенні позову слід відмовити.»

З висновку комплексної психолого-соціальної експертизи №17-04-26 моральної шкоди потерпілого від 17.04.2026 вбачається, що позивачу завдані страждання (моральна шкода) внаслідок упередженості і дискримінації при вступі до аспірантури і розгляді скарги апеляційною комісією відповідача. Індивідуально-психологічні особливості позивача призводять до збільшення до 10% ступеню вираженості емоційних реакцій та перебігу психічних процесів внаслідок досліджуваної події, у порівнянні з середньою унормованою особистістю за подібних умов. Науково-рекомендаційна оцінка грошового розміру моральної шкоди ОСОБА_1 оцінюється у розмірі 8 мінімальних заробітних плат + 10%, що дорівнює 76094 грн.

Норми права, застосовані судом.

У ст. 55 56 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 15 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» передбачено, що особа має право на відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації. Порядок відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди визначається Цивільним кодексом України та іншими законами.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями частини 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Частинами 4, 5 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про дискримінацію позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінка суду аргументів сторін, доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 ЦПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.

Закон не обмежує здійснення психолого-соціальної експертизи виключно державними спеціалізованими установами. Крім того, закон визначає можливість здійснення судово-експертної діяльності як експертними установами, експертами, які не є їх працівниками, так і фахівцями (експертами) з відповідних галузей знань.

У судовому засіданні експерт пояснив, що він має три вищі освіти, у тому числі психологічну та юридичну, має численні публікації з психології, є співавтором підручника з визначення заподіяння моральної шкоди, пройшов низку тематичних навчань, провів сотні психологічних досліджень, у тому числі за ініціативи суду. При проведенні експертизи досліджувалася реакція піддослідного на стрес після події, а не за все життя.

Ним використовувалася низка методів (не менше 10) дослідження, у тому числі ліцензійний психодіагностичний комплекс «Люнисо». Це дослідження полягає у демонстрації низки фотографічних портретів людей та подальшої інтерпретації їх вибору піддослідним.

Додатки до висновку, що стосуються саме цього методу дослідження наведені мовою оригіналу, а експертна оцінка у висновку експерта державною. Аналогічно і з індивідуально-типологічним опитувальником.

Зважаючи на зміст дослідженого висновку, пояснення експерта та сторін суд не встановив обставин, які б давали підстави для визнання висновку комплексної психолого-соціальної експертизи №17-04-26 моральної шкоди потерпілого від 17.04.2026 недопустимим доказом.

У постанові ВС від 23.10.2024 у справі № 293/174/23 зроблено висновок, що грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи, має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її збагачення.

Гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

У постанові ВП ВС від 01.09.2020 у справі № 216/3521/16-ц зроблено висновок, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Статті 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у чинній редакції прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

У справі Stankov v. Bulgaria (заява №68490/01) Європейський суд з прав людини вказав, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом.

З дослідженого висновку експерта вбачається, що ним було здійснено психологічну оцінку потерпілого позивача та враховано психотравмуючі обставини, про які зазначено у позовній заяві та підтверджуються обставинами, встановленими рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23.10.2024 у справі №359/352/24.

При визначенні рекомендованої оцінки грошового розміру відшкодування моральної шкоди застосований підхід, який використовується у судовій практиці, а також здійснено порівняння присуджених сум відшкодування моральної шкоди у справах, що стосувалися, у тому числі дискримінації.

Зважаючи на це відсутні підстави ставити під сумнів достовірність цього експертного висновку.

Обставини, встановлені рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23.10.2024 у справі №359/352/24, де сторонами були ті ж особи, що і в цій справі, відповідачем не спростовані. У зв`язку з цим, на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України, ці обставини не підлягають доказуванню.

Зазначене дає підстави для висновку, що позивач, як споживач освітніх послуг, зазнав дискримінаційного ставлення зі сторони відповідача, що проявилось у наданні переваги особам з дипломом магістра перед особами з дипломом спеціаліста.

З цього вбачається, що в наслідок дискримінаційного ставлення до позивача зі сторони відповідача, за встановлених судом обставин, перший зазнав страждань та йому спричинена відповідачем моральна шкода.

У зв`язку з цим розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди, з урахуванням психологічних якостей позивача, визначено у сумі 76094 грн.

Зважаючи на це позивачем доведено, що йому було спричинено відповідачем моральну шкоду. Індивідуальні психологічні особливості позивача, характер правопорушення дискримінація при вступі в аспірантуру та розгляді апеляції, погіршення у зв`язку з цим можливості реалізації позивачем свого права на освіту та негативний вплив на ділову репутацію, невизнання відповідачем факту порушення права та невідшкодування заподіяної шкоди добровільно і, у зв`язку з цим, необхідність судового захисту порушеного права, що потребувало участі у низці судових засідань, вказують на те, що розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди у сумі 76094 грн є розумним і обґрунтованим.

З огляду на статус відповідача заклад вищої освіти державної форми власності, значення здобуття освіти для позивача шляхом вступу в аспірантуру, що дозволило б йому отримати нові знання та реалізувати плани у сфері науки і освіти, вказаний розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди є справедливим та домірним не призводить до збагачення позивача та не ставить у скрутне становище відповідача.

Керуючись ст. 263 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Університету Григорія Сковороди в Переяславі про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Університету Григорія Сковороди в Переяславі на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 76094 (сімдесят шість тисяч дев`яносто чотири) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Університет Григорія Сковороди в Переяславі, ЄДРПОУ 04543387, місцезнаходження: вул.Сухомлинського, 30, м.Переяслав, Бориспільський район, Київська область, 08400.

Повне рішення складено 21.08.2026.

Суддя Д. В. Свояк

Єдиний державний реєстр судових рішень

https://reyestr.court.gov.ua/Review/139681373

Справа № 758/12270/25

Провадження № 2-др/373/15/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.

розглянув клопотання про компенсацію витрат за виклик до суду експерта та стягнення витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.

Експерт ОСОБА_3 звернувся із заявою, в якій висловлено прохання покласти на відповідача ОСОБА_2 в Переяславі компенсацію витрат, пов`язаних з його викликом до суду у цій справі у сумі 8647 грн.

Представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення у частині стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, у сумі 8647 грн.

Сторони та експерт у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені.

Рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 19.08.2028 позов ОСОБА_1 до Університету Григорія Сковороди в Переяславі про стягнення моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Університету Григорія Сковороди в Переяславі на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 76094 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 в Переяславі на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.

При ухваленні зазначеного рішення судом не вирішено питання про компенсацію витрат, пов`язаних з проведенням експертизи і викликом експерта до суду.

Норми права, застосовані судом.

Частиною 7 ст. 72 ЦПК України визначено, що експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.

Відповідно до ч. 3 9 ст.137 ЦПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно такої сторони в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову на відповідача;

2) у разі відмови в позові на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, до яких відповідно до ст.133 ЦПК України, відносяться зокрема витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Оцінка суду аргументів сторін, доказів, встановлені обставини.

У постанові ВС від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22 зазначено, що витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат (стаття 132, КАС України, стаття 123 ГПК України, стаття 133 ЦПК України). Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ. Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

На підтвердження оплати проведення судово-психологічної експертизи позивачем надані копії договору/рахунку-фактори №07/04 від 07.04.2026 та квитанцію про оплату до платіжної інструкції № 1.607775011.1 від 07.04.2026 на суму 8647,00 грн, отримувач ФОП ОСОБА_3 .

Крім того, в судовому засіданні 19.05.2026 представницею відповідача заявлено клопотання про виклик до суду експерта Сопова В.М. для дачі роз`яснень щодо проведеної ним експертизи.

13.08.2026 експерт Сопов В.М. з`явився до суду та дав відповідні роз`яснення щодо висновку експерта.

Як вбачається з заяви експерта ОСОБА_3 та інформації на сайті ГО «Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень», запрошення експерта-психолога до суду для надання пояснень вартує 8647,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, з урахуванням наведених норм права, обґрунтованості та реальності таких витрат, складності справи та наданими експертом послугами, ціни позову і значення справи для сторін, результатів розгляду справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на проведення комплексної психолого-соціальної експертизи моральної шкоди потерпілого у розмірі 8647,00 грн, а також витрат за виклик до суду експерта у розмірі 8647,00 грн.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

Стягнути з Університету Григорія Сковороди в Переяславі на користь ОСОБА_1 витрати на проведення комплексної психолого-соціальної експертизи моральної шкоди потерпілого у розмірі 8647 (вісім тисяч шістсот сорок сім) грн 00 коп.

Стягнути з Університету Григорія Сковороди в Переяславі на користь ОСОБА_3 (фізична особа-підприємець) витрати за виклик до суду експерта у розмірі 8647 (вісім тисяч шістсот сорок сім) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Університет Григорія Сковороди в Переяславі, ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя: Д. В. Свояк

Правова позиція Верховного суду
викладена в Постанові ВС від 15 листопада 2018 року у справі №761/24076/15-ц)

https://reyestr.court.gov.ua/Review/77910974

Позивач «з метою захисту свого права на отримання відшкодування завданої їй моральної шкоди, звертається до спеціаліста - психолога, для підтвердження дійсного існування та ступеню тяжкості своїх моральних страждань, а понесені на проведення психологічного дослідження витрати також підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.»

Судова практика на підставі висновків спеціалізованої громадської організації

«Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень»:

Громадською організацією «Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень» 24 липня 2019 року складено висновок соціально-психологічного дослідження № 17-07-19 на замовлення ОСОБА_1 , згідно з яким оцінку завданої потерпілому моральної шкоди за досліджуваних обставин, з врахуванням доказів потерпілого, його індивідуальних психологічних особливостей, соціального оточення, моральних цінностей, засад розумності і справедливості та судової практики у подібних справах, рекомендовано збільшити на 20% від мінімального гарантованого розміру, тобто до 300 456,00 грн або 72 мінімальні заробітні плати на день дослідження.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу прокурора Київської області задовольнити частково.

«Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн». та «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 200 000,00 грн грошової компенсації моральної шкоди та судові витрати в розмірі 20 000,00 грн».

(Постанова Верховний Суд від 02 грудня 2020 року, справа № 757/31728/19-ц)

***

Відповідно до висновків соціально-психологічного дослідження № 25-11-19 від 25 листопада 2019 року ОСОБА_1 зазнав моральної шкоди через неправомірну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області, який відмовився своєчасно (при звільненні) призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років.

(Ухвала Касаційного адмінсуду Верховного Суду від 02 вересня 2020 №620/50/20)

***

Визначаючи розмір моральної шкоди, місцевий суд зазначив, що на підтвердження цього розміру позивачем надано висновок соціально-психологічного дослідження,… Взявши до уваги встановлені судом першої інстанції обставини справи та дослідженні ним докази, серед яких, зокрема був висновок психологічного дослідження, апеляційний суд дійшов висновку, що розмір визначеного місцевим судом відшкодування моральної шкоди не відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості, у зв`язку з чим підлягає збільшенню до 100 000 грн.

(Постанова Верховного Суду від 14 лютого 2020 року справа № 754/4142/18)

***

92. Так, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем надано суду копію Висновку соціально-психологічного дослідження № 11-02-21 моральної шкоди потерпілого, який складено Громадською організацією "Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень" за замовленням позивача, та в якому визначено, що позивачу була завдана моральна шкода внаслідок психологічного усвідомлення незаконного відключення з боку відповідача електроенергії протягом 6 місяців в квартирі позивача, в якій проживає він разом з дружиною та двома неповнолітніми дітьми; практика правозастосування судами сприймає розумною та справедливою в подібних правовідносинах стягнення моральної шкоди у розмірі 17 мінімальних заробітних плат, що у грошовому еквіваленті становить 102000,00 грн, психіка позивача має особливості, які посилюють на 50% ступінь його страждання у порівнянні з середньою унормованою особистістю потерпілого за подібних умов; моральна шкода ОСОБА_1 оцінюється у розмірі 25 мінімальних заробітних плат, що у грошовому еквіваленті становить 150000,00 грн.

93. З огляду на подані позивачем докази на підтвердження своїх позовних вимог, проти яких, як встановили суди (в частині заявленого розміру), відповідачем не було висловлено обґрунтованих заперечень, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн.

(Постанова Верховного Суду КГС від 15 серпня 2024 року cправа № 910/18802/23)

***

Згідно висновку соціально-психологічного дослідження № 24-11-20 моральної шкоди потерпілого від 30 листопада 2020 року ОСОБА_1 завдана моральна шкода через порушення трудових прав. Постановою від 20 жовтня 2021 року Полтавський апеляційний суд стягнув з ПП «Агрофірма «Славутич» на користь ОСОБА_1 : середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 57 746,04 грн, 20 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди; 4 000,00 грн у відшкодування витрат на проведення психологічного дослідження при діагностиці моральної шкоди. Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ПП «Агрофірма «Славутич».

(Ухвала Верховний Суд від 10 січня 2022 року, справа № 527/2177/19)

***

Згідно висновку комплексної психолого-соціальної експертизи моральної шкоди потерпілого №24-10-23 від 31.10.2023, ОСОБА_2 завдана моральна шкода, внаслідок спричинення тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості та спотворення зовнішності в ДТП за обставинами, що досліджувалися в кримінальному провадженні №12020110200003090 від 25.09.2020. Індивідуально-психологічні особливості піддослідної особи призводять до збільшення до 5% ступеню вираженості емоційних реакцій та перебігу психічних процесів внаслідок досліджуваної події у порівнянні з середньою унормованою особистістю за подібних умов.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 132 090 грн та 6 700 грн на відшкодування витрат за проведення експертизи.

(Постанова Київського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року №369/19074/23)

***

Цивільний позов представника потерпілої адвоката ОСОБА_9 , в інтересах потерпілої ОСОБА_10 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 : моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, витрат на проведення комплексної психолого-соціальної експертизи моральної шкоди; витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково. Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 :

на відшкодування моральної шкоди - суму 600 000 (шістсот тисяч) гривень;

на відшкодування процесуальних витрат ( витрат за дослідження) - суму 8000 гривень.

(Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 04.06.2025р. № 755/16848/24)

***

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином; ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, розкаянні та відшкодуванні потерпілій завданої шкоди у розмірі 57 000 грн. У судовому засіданні потерпілою надано висновок комплексної психолого-соціальної експертизи моральної шкоди потерпілого № 17-04-24 від 28.04.2024, який проведений ГО «Спілка фахівців соціальних та психологічних досліджень», Лабораторія діагностики моральної шкоди, відповідно до якого моральна шкода ОСОБА_7 оцінюється в розмірі 396 000 грн 00 к. Разом з тим, слід зазначити, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами, які потерпілою ОСОБА_7 не надано, і може слугувати орієнтиром у пізнанні глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілої або позбавлення її можливості їх реалізації, інших обставин, які мають істотне значення, зокрема, й можливого грошового еквівалента таких страждань…. суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_7 60 000 грн 00 к.

(Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 року № 759/21434/23)

***

Крім того, потерпілим ОСОБА_7 у розпорядження суду було надано висновок комплексної психолого-соціальної експертизи №12-08-24 моральної шкоди потерпілого, який проведений ГО «Спілка фахівців соціальних та психологічних досліджень» Лабораторія діагностики моральної шкоди, відповідно до якого моральна шкода ОСОБА_7 оцінюється в розмірі 264 000 гривень.

Таким чином, враховуючи, що позов в частині відшкодування моральної шкоди задоволений на 15,15 % (40 000 гривень. становить 15,15% від 264 000 гривень заявленої суми), то відповідно пропорційним відшкодуванням за проведену психологічну експертизу становитиме сума в розмірі 1212 гривень (15,15% від 8000 гривень).

(Вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 24.02.2025 року № 752/16169/24)

***

Висновками комплексних психолого-соціальних експертиз оцінена моральна шкода, яка їм завдана. Суд бере до уваги дані висновки, доводи сторони позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про заподіяння їм моральної шкоди, які втратили рідного сина, цим враховує характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань, істотність і наслідки вимушених змін у їх життєвих стосунках, та в сукупності із зібраними у справі доказами, також враховуючи пояснення учасників справи, вимоги закону, доходить висновку про часткове задоволення позову та вважає за доцільне стягнути із відповідача ТОВ «Барком» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 741 000 (сімсот сорок одна тисяча) гривень, а на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 705 500 (сімсот п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на проведення експертизи в розмірі по 7 100 (сім тисяч сто) гривень за кожну експертизу.

(Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської обл. від 17.12. 2024р №452/1683/23)

***

Суд приймає за належну та допустиму оцінку спричиненої позивачу протиправними діями відповідача моральної шкоди в сумі 140 700 грн., яка підтверджується висновком комплексної психолого-соціальної експертизи моральної шкоди потерпілого № 24-10-23 від 31.10.2023. Доводи відповідача про суперечливість та ґрунтування на припущеннях вказаного висновку суд не може прийняти, оскільки вони є неконкретними і зводяться до загальної незгоди як з позовними вимогами, так і з долученими на їх підтвердження доказами. Окрім висловлення своєї незгоди відповідач не навела своєї думки з приводу розміру завданої нею моральної шкоди, не надала своїх доказів щодо оцінки розміру такої шкоди, не заявила до суду клопотань про призначення у справі відповідних експертиз.

( Рішення Києво-Святошинський районний суд від 24.10.2024 № 369/19074/23)

***

До свого цивільного позову позивач долучила висновок соціально-психологічного дослідження №27-01-22 моральної шкоди потерпілого та просила суд стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 59150,00 грн., а також витрат на проведення дослідження для встановлення розміру моральної шкоди в розмірі 6500,00 грн..

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну та матеріальну шкоду в сумі 65650,00 грн.

(Вирок Броварського суду від 09.10.2023р. Справа № 361/10842/21)

***

Доказами завдання моральної шкоди є матеріали кримінального провадження та висновок соціально-психологічного дослідження № 22-09-22 моральної шкоди потерпілого (громадська експертиза).

Відповідно до даного висновку, розмір завданої позивачу моральної шкоди оцінено у розмірі 147400,00 грн. Даний розмір шкоди визначений з урахуванням матеріалів кримінального провадження та дій(бездіяльності) всіх учасників ДТП.

Висновок містить підпис спеціаліста-психолога щодо попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 147400 грн моральної шкоди, 202197,07 грн матеріальної шкоди, 6500 грн витрат на проведення дослідження моральної шкоди.

(Рішення Києво-Святошинського районного суду від 19.09.2023 року Справа № 369/12618/22)

***

При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди суд також враховує обставини справи, висновок соціально-психологічного дослідження № 09-11-22 та докази в їх сукупності, характер і тривалість страждань. А тому, виходячи із засад співрозмірності, справедливості та розумності суд вважає за необхідне і достатнє стягнути з відповідачів в рахунок відшкодування заподіяної позивачці моральної шкоди грошові кошти в розмірі 211 050 грн.

(Рішення Ржищівський міський суд від 10 лютого 2023 року № 374/365/22)

***

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути з ТОВ «Нова Пошта» на свою користь моральну шкоду в сумі 60000,00 грн. та витрати на експертизу у розмірі 6000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», код ЄДРПОУ 31316718, місцезнаходження: м. Київ, Столичне шосе, 103, корпус 1 поверх 9 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 моральну шкоду в сумі 60000,00 грн. та витрати за проведення висновку в сумі 6000,00 грн.

(Рішення Голосіївський районний суд м. Києва від 28 грудня 2022 року Справа № 752/30132/21)

***

Стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 47230,00 грн з Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на проведення психологічної експертизи у розмірі 4723,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

(Рішення Окружний адміністративний суд міста Києва від 31 серпня 2022 року № 640/12217/20)

***

Так, відповідно до висновку соціально-психологічного дослідження моральної шкоди потерпілого № 12-08-20 від 18 серпня 2020 року, виконаного ГО «Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень», позивачеві завдана моральна шкода через незаконне накладення штрафу за адміністративне правопорушення, колегіально оцінюється в розмірі 6 мінімальних заробітних плат, що еквівалентно сумі 28 338 грн (а.с.23-52).

Крім того, відповідно до висновку соціально-психологічного дослідження моральної шкоди потерпілого № 12/-08-20 від 19 серпня 2020 року, виконаного ГО «Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень», позивачеві завдана моральна шкода внаслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, колегіально оцінюється в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, що еквівалентно сумі 23 615 грн (а.с.53-72). Таким чином, загальна сума завданої позивачу моральної шкоди становить 52 003 грн.

Судом першої інстанції було також зазначено, що …підлягає стягненню з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 52 003 грн. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року залишити без змін.

(Постанова Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року,№ 754/1821/21)

***

Постановою від 20 жовтня 2021 року Полтавський апеляційний суд стягнув з ПП «Агрофірма «Славутич» на користь ОСОБА_1 : середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 57 746,04 грн, 20 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди; 4 000,00 грн у відшкодування витрат на проведення психологічного дослідження при діагностиці моральної шкоди. Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ПП «Агрофірма «Славутич».

(Ухвала Верховний Суд від 10 січня 2022 року, справа № 527/2177/19)

***

Стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, які складаються з витрат для підготовки висновку соціально-психологічного дослідження у розмірі 1667,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3889,00.

(Рішення Оболонський районний суд м. Києва від 22 липня 2021 року Справа № 756/3012/21)

***

Відповідно до висновку соціально-психологічного дослідження № 25-05-19, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 громадською організацією «Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень», вбачається, що ОСОБА_1 , яка перебувала на шостому місяці вагітності, завдана моральна шкода внаслідок травмування у вищевказаній ДТП, а також їй завдана моральна шкода внаслідок пошкодження автомобіля, співвласником якого вона є. Вказаним висновком рекомендується до стягнення судом грошова сума за двома обставинами в межах 23 мінімальних заробітних плат, що на час дослідження 25.05.2019 року становить 95 979,00 грн., суд звертає увагу на те, що вказаним висновком встановлено дві обставини заподіяння позивачу моральної шкоди: шкода здоров`ю та шкода транспортному засобу. Однак, позивач мотивує свої вимоги виключно завданням шкоди її здоров`ю, щодо завдання шкоди автомобілю жодним чином не вказує.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 50 000, 00 грн., витрати по сплаті витрат на проведення соціально-психологічного дослідження в розмірі 4173,00 грн., а також витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 13 500,00 грн.

(Рішення Деснянський районний суд м.Києва від 25 травня 2021 року №754/3882/19)

***

Щодо понесених судових витрат на проведення соціально-психологічного дослідження в розмірі 4 723 грн 00 коп. та банківські послуги в розмірі 47 грн 23 коп. Такі витрати є судовими витратами як такими, що пов`язані із залученням спеціалістів. Вартість проведеного дослідження має бути відшкодована відповідачем позивачу пропорційно сумі задоволеним вимогам.

(Рішення Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд від 24 грудня 2020 р № 373/1062/20)

***

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдинг» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Так, до матеріалів справи долучено квитанцію № 419057 від 31.07.2017 р. щодо сплати послуг з складання ФОП ОСОБА_2 висновку соціально-психологічного дослідження № 08-08-17.

Вирішив: Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №761/12082/20.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдинг» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення соціально-психологічного дослідження у розмірі 1 500 грн. 00 коп.

(Додаткове рішення Шевченківський районний суд м.Києва від 30 червня 2023 року № 761/12082/20)

***

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000,00 грн., витрати на проведення оцінки вартості моральної шкоди в розмірі 4173,00 грн. та судовий збір у розмірі 768,40 грн. (а.с. 54-56).

(Рішення Солом`янський районний суд від 19 травня 2020 року Справа № 760/27009/19).

***

Відповідно до висновку соціально-психологічного дослідження № 25-06-19, експертиза моральної шкоди потерпілого, як суспільно-етичної категорії громадянського суспільства від 03.07.2019 року, розмір заподіяної позивачу внаслідок наїзду на нього автомобіля під керуванням відповідача моральної шкоди становить: 50076 грн. За складання зазначеного висновку соціально-психологічного дослідження № 25-06-19, позивач сплатив: 4173 грн., що підтверджується квитанцією від 25.06.2019 р.

Будь-яких конкретних правових доказів, які б спростовували надані позивачем висновок соціально-психологічного дослідження № 25-06-19 щодо визначення розміру морального відшкодування та витрат за складання цього висновку, відповідач суду не надав і судом таких доказів не здобуто. Стягнути з ОСОБА_2: суду не повідомлено, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 01.11.1997 року) на користь ОСОБА_1: 50076 грн. - моральної шкоди та 4173 грн. - оплати висновку соціально-психологічного дослідження.

(Рішення Деснянський районний суд м. Києва від 23 квітня 2020 року №754/14003/19)

***

У свою чергу, витрати в сумі 4173,00 грн є вартістю оплаченого позивачем соціально-психологічного дослідження, висновок якого надано до матеріалів справи, що підтверджено позивачем копією рахунку-фактури № 25/11 від 25.11.2019 та квитанцією АТ КБ «Приват Банк» від 25.11.2019 (а.с. 135).

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області судових витрат в розмірі 6380,10 грн (2207,10 судового збору та 4173,00 грн витрат за проведення соціально-психологічного дослідження).

(Рішення Чернігівський окружний адміністративний суд від 14 лютого 2020 року Справа № 620/50/20).

***

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, Святошинського районного суду міста Києва та Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 9000,00 грн. в рівних частинах по 3000 грн. з кожного за рахунок коштів Державного бюджету України.

Присудити на користь ОСОБА_1 суму понесених нею судових витрат у розмірі 2000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, Святошинського районного суду міста Києва та Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві в рівних частинах по 666,67 грн. (шістсот шістдесят шість гривень 67 коп.) з кожного.

(Рішення Окружний адміністративний суд міста Києва від 13 березня 2019 року№826/12941/15).

***

Зразкові рішення по наших експертизах 2026

Правова позиція Верховного суду викладена в Постанові ВС від 15 листопада 2018 року у справі №761/24076/15-ц)

Правова позиція Верховного суду
викладена в Постанові ВС від 15 листопада 2018 року у справі №761/24076/15-ц)