УДК 343.122-029:17:159.91(07)

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Міжнародна науково-практична конференція

«2018-UKRAINIAN MENTAL HEALTH CONFERENCE»

 

«ПСИХОЛОГІЧНА СКЛАДОВА МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ»

 

 

 

 

​

​

​

​

​

​

​

​

 

 

 

​

   Психічне здоров’я особистості має багато складових і однією з них є можливість  ефективно протистояти стресам, яких чимало в нашому житті. 

   В залежності від особистого сприйняття психотравмуючої події, її наслідки для особи можуть коливатись від незначних до катастрофічних. Мінімізація таких наслідків стає проблемою спеціалістів різних галузей, в тому числі медицини та психології.

     Не стоїть осторонь і судово-правова система.

   Саме вона передбачає відшкодування МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ, завданої особі протиправними діями, що безсумнівно сприяє відновленню її психічного здоров’я.

   Навряд чи є людина, яка б не чула про можливість звернутись до Суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, але мало хто розуміє як це робити і мало хто робить це практично.

   Матеріальна шкода підтверджується чеками, квитанціями та економічними експертизами, а чим довести моральну шкоду? Що, власно, таке – моральна шкода? 

      Конституція і закони України не дають чітких відповідей на ці питання.

     Таку відповідь надають філософія, соціологія та суспільствознавство.

  Мораль, моральність, моральна шкода є не правовими, а суспільно-етичними категоріями. Це визнані громадянським суспільством неписані критерії хорошого та поганого, добра і зла, справедливого та несправедливого. Вони регулюються не нормами права, тобто законами і кодексами, з якими звикли працювати судді і адвокати, а прийнятими у суспільстві нормами моралі, які значно ширші зі норми права і регулюються самим громадянським суспільством, в залежності від рівня його розвитку.

Надаючи Суду право стягувати, за позовом потерпілого, грошову компенсацію завданої моральної шкоди, закон вимагає від потерпілого довести Суду її наявність і обсяг, але не пояснює як це робити.

   Через не доведення моральної шкоди, судді вимушені відмовляти в позовах або стягувати мінімальну компенсацію, з жалю до потерпілого, формально порушуючи цим вимоги змагального судового процесу.

   У судді недостатньо знань, часу і можливостей для дослідження змін у психічному здоров’ї потерпілого, які становлять близько половини складових моральної шкоди. Це успішно робить наша профільна громадська організація «Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень», допомагаючи  потерпілому отримати справедливе судове рішення.

                                                                                             

 

 

 

 

 

 

 

​

​

​

​

​

​

​

​

​

 

 

Схема 1

   Розуміючи наявну проблему, кожна з діючих в державі гілок влади намагалась знайти свій спосіб дослідження і визначення моральної шкоди для практичного використання:

І. Законодавча влада.

    Групою народних депутатів подано проект закону№ 8396 від 23.05.2018р., який досі не розглянутий в першому читанні. 

  Представники законодавчої влади  усвідомлюють, що для визначення моральної шкоди потрібні знання як мінімум 5-ти наукових напрямків: право, економіка, психологія, соціологія та соціальна робота. 

   При цьому не врахована необхідність знань в таких галузях, як : медицина/психіатрія, суспільствознавство/етика,             культурологія/естетика, філософія, товарознавство, бухгалтерія, статистика, тощо.

   Також в проекті не врахована необхідність проведення оперативної психодіагностики особистості, як найважливіша складова дослідження моральної шкоди і відновлення психічного здоров’я потерпілого.

 

​

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Виконавча влада

   Міністерство юстиції України  усвідомлює важливість знань психолога для визначення моральної шкоди, оскільки близько половини обсягу наукових знань, задіяних у дослідженнях моральної шкоди становить саме психодіагностика (схема 1).

   Затверджена наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998р.  «Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та судових досліджень» (http://rmpse.minjust.gov.ua), дозволяє судовому експерту-психологу давати одноособову експертну відповідь на питання, яке належить до виключної компетенції суду: «Який можливий розмір становить грошова компенсація за моральну шкоду?».

    Зрозуміло, що психоло́г (від грецького ψυχή (psyché) — душа, дух; λόγος (logos) — вчення, наука) вивчає лише психічні явища, а не товарно-грошові відносини.

   Наказ Мінюсту № 53/5 від 08.10.1998р. чітко встановлює основне завдання психолога в судовому процесі, а саме, визначення у конкретної фізичної особи:

    а) індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки;

         б) емоційних реакцій та станів;

         в)закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

​

   Зрозуміло також, що навиків експерта-психодіагноста явно недостатньо для досліджень моралі, моральності та моральної шкоди. Вони потребують знань таких наукових галузей як медицина, економіка, правознавство, психіатрія, культурологія, філософія та багатьох інших. Але ведучу роль в дослідженні моральної шкоди відіграють саме психологічні галузі: соціальна психологія та психодіагностика.

​

​

​

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

​

ІІІ. Судова влада

      Вищі суди України, через створені ними Науково-консультативні ради, висловлюють своє бачення вирішення проблеми і воно є найбільш практичним і обґрунтованим.

    Представники судової влади  пропонують розробити мінімальні та максимальні межі визначення розміру оцінки моральної шкоди.

    При цьому визнають, але не враховують,  висновки вчених про необхідність спеціальних знань(психологічних), оскільки кожен випадок має свої відмінні риси.

​

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

 

   Кожний з наведених проектів є неповним, оскільки не враховує пропозиції інших гілок державної влади, внаслідок чого не придатний для практичного використання в судових засідання.

   Основною помилкою авторів всіх трьох проектів є намагання юристів-правників оцінювати моральну шкоду не за нормами моралі, сформованими в громадянському суспільстві, а за нормами права(законами, кодексами, постановами), які безсумнівно не здатні регулювати такі моральні категорії як страждання, кохання, повага, жах, честь, сором, тощо.

   На жаль, в сучасному корумпованому суспільстві, критерій «по-закону» нерідко суперечить критерію «по-справедливості», тому вкрай небезпечно позбавляти суддю, який визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди, можливості отримання допомоги від громадянського суспільства, яке цю шкоду оцінює.

 

 

 

 

          

      Використання «Методології застосування загальновідомих психодіагностичних методик при дослідженні моральної шкоди» (автори професор Матяш М., Сопов В., свідоцтво № 71833.) усуває недоліки і об’єднує вимоги всіх гілок влади в одну просту і зрозумілу систему. 

   Профільна громадська організація «Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень» з 2010 року в тестовому режимі здійснювала діагностику моральної шкоди завданої потерпілому, а з травня 2017 року здійснила більше сотні експертних висновків за вказаною Методологією.

   Використання методології Матяша-Сопова дає можливість:

           А) В ході соціологічного дослідження зробити вибірку рішень Вищих судів України в подібних психотравмуючих ситуаціях. Контролюючи розгляд подібних правовідносин судами перших інстанцій, Вищі суди України узагальнювали судову практику, встановлюючи ті самі мінімальні та максимальні межі визначення розміру оцінки моральної шкоди, які мають стати критерієм розумності і справедливості для наступних судових рішень. На відмінність від судів першої інстанції, судова практика касаційних судів є доволі стабільною. Зазвичай, вони розглядають справи за відсутності потерпілого, не ініціюють проведення судово-психологічних, психіатричних та медико-соціальних експертиз, а їх узагальнення універсальні і можуть застосовуватися для  «середньо нормованої особистості потерпілого».

      Б) Проаналізувати відібрані судові рішення на предмет наявності в них психологічного діагностування особистості потерпілого. Відсутність посилань на такі дослідження свідчить про те, що:

-шкода психічному здоров’ю судом не досліджувалась;

-належні докази негативного впливу психотравмуючої події на психічне здоров’я потерпілого не надавалися;

-доказів наявності у потерпілого особистих психічних акцентуацій та особливостей, які посилюють ступінь страждань конкретного потерпілого у суду не було. Обґрунтованим стає висновок про те, що суд, з жалю до недоказаних, але очевидних страждань потерпілого, порушив вимоги процесуального кодексу і стягнув з винуватця моральне відшкодування в районі мінімальних меж, визначених судовою практикою.

          В) Провести оперативне психологічне діагностування особистості потерпілого і виявити наявність у нього індивідуальних психологічних акцентуацій та  особливостей психіки, які об’єктивно посилюють ступень його страждань у порівнянні із «середньо нормованою особистістю потерпілого». Колегіальне дослідження матеріалів: а)соціологічного дослідження та б)психологічного діагностування, дозволяє зробити обґрунтований експертний висновок моральної шкоди потерпілого від психотравмуючої події.    

   При наявності акцентуацій і психічних особливостей, які об’єктивно посилюють ступінь моральних страждань індивідуума у порівнянні із «середньо нормованою особистістю», за подібних психотравмуючих обставин, організація-експерт надає суду обґрунтовані рекомендації відшкодування моральної шкоди в районі максимальних меж, визначених судовою практикою.

   Належність учасників досліджуваної психотравмуючої події до різних психосоціальних груп суспільства (група потерпілих та групи винуватців/відповідальних за правопорушення) унеможливлює виготовлення універсальної експертизи моральної шкоди.       Для дотримання процесуальної вимоги змагальності судового процесу, винуватець(відповідальний за правопорушення) не позбавлений права доказування суду наявність власних психологічних особливостей, які можуть зменшувати ступінь його відповідальності.

   Методології Матяша-Сопова об’єднує:

1. Пропозиції представників законодавчої влади про дослідження моральної шкоди спеціалістами кількох наукових галузей;

2. Пропозиції представників виконавчої влади про дотримання ведучої ролі спеціаліста-психодіагноста і дотримання індивідуального підходу при дослідженні моральної школи кожного потерпілого.

3. Пропозиції представників судової влади про встановлення мінімальних і максимальних меж грошового відшкодування моральної шкоди та ведучу роль психодіагностики  у дослідженні душевних страждань.

 

   Використання Методології відповідає принциповій вимогі статті 23 ЦК України за якою: «Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом», але оцінюються такі суспільно-етичні категорії як мораль, моральність та моральна шкода лише самим громадянським суспільством через інститут профільних громадських організацій і не обов’язково у грошовому еквіваленті.

***

  Сам процес оперативного психологічного діагностування особистості базується переважно на теорії ведучих тенденцій особистості, сформульованій ведучим спеціалістом психодіагностики і співавтором другого видання науково-публіцистичного посібника «Моральна шкода, доказування в суді і захист від маніпуляцій» доктором психологічних наук. професором Собчик Людмилою Миколаївною.

   Комплексне дослідження особистості потерпілого за встановленою процедурою і загальновідомими тестами, які корелюють між собою, дозволяє визначити ведучі психологічні тенденції його особистості 

 

​

​

​

 

             Дослідивши ведучі тенденції конкретної особистості, можна з’ясувати її індивідуальний стиль міжособистісної поведінки, в тому числі в умовах дезадаптації через наслідки аварії, катастрофи, насильства, образи та інші.

 Індивідуальний стиль реагування потерпілого на різні психотравмуючи події веде до індивідуального сприйняття моральних страждань конкретного потерпілого і ступеню тяжкості завданої йому моральної шкоди.

Саме такими дослідженнями з 2010 року займається Лабораторія оперативної психодіагностики громадської організації «Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень».

            Головним здобуттям нашої діяльності є кінцевий продукт –  Висновок соціально-психологічного дослідження  моральної шкоди потерпілого з додатками на 15-20 аркушах. Висновок є зрозумілим для всіх сторін судового процесу, базується на конкретних доказах і є розумним та справедливим.

 Особисто заповнений підекспертною особою стимульний матеріал(первинні протоколи), анкети і письмова згода на дослідження персональних даних містяться на паперових носіях, зберігаються в архіві лабораторії і ухвалою суду можуть бути витребувані для дослідження в судовому засіданні. Будь-який з тестів може бути проведений повторно. Дієвість контролю мінімізує спотворення результатів і корупційну складову.

            Застосування методології Матяша-Сопова надає суду лише зрозумілі наукові рекомендації визначення моральної шкоди, залишаючи при цьому Суду повну свободу у прийнятті остаточного судового рішення.

            Під час проведення майстер-класів: «Оперативна психодіагностика при дослідженні моральної шкоди» протягом 2 годин, автори методології демонструють практику застосування оперативної психодіагностики і дослідження ведучих тенденцій на прикладі кількох добровольців. 

​

Керівник Лабораторії діагностики моральної шкоди Громадської організації 

«Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень» 

                                                                                                                                                                                        В.М. Сопов

 

Список літератури:

Матяш М.М., Сопов В.М. Моральна шкода. Доказування в суді і захист від маніпуляцій.

Психология индивидуальности (теорія і практика психодіагностики.-СПб Л.Н.Собчик. Издательство «Речь» 624 с.)

Збірник творів «Методологія застосування загальновідомих психодіагностичних методик при дослідженні моральної шкоди», 2017, М.Матяш, В.Сопов, св.№71833.

Наукова стаття «Метод комплексного експрес-діагностування особистості при дослідженні моральної шкоди» («Діагностування моральної шкоди»), 2017, В. Сопов св.№70394.

Первомайский В.Б. Судова експертиза у справах про заподіяння моральної шкоди.// Архів психіатрії .-2002-№1.-С.50-57.

Особливості діагностування психічного стану особистості в сучасних умовах., М.Матяш, В.Сопов. Військова медицина України, 2.2016, т.16с.108 УДК 616-058.01-07:159.923.

Беседин А.Н. Книга практического психолога/ А.Н.Беседин, И.И.Липатов и др. – X.: Фортуна – Пресс, 1996. – ЧI. – 424с.

 

 List of references:

1. Matiash MM, Sopov VM Moral damage. Evidence in court and defense against manipulations.

2. Psychology of Individuality (Theory and Practice of Psychodiagnostics. -Spb, L.N.Sobchik, Publisher "Rech", 624 pp.)

3. Collection of works "Methodology of the application of well-known psychodiagnostic techniques in the investigation of moral harm", 2017, M.Matiash, V.Sopov, St.No.71833.

4. Scientific article "Method of complex express diagnosis of personality in the investigation of moral harm" ("Diagnosis of moral harm"), 2017, V. Sopov St. 70394.

5. Pervomaisky VB Forensic examination in cases of moral hazard.

. Features of diagnosing a person's mental state in modern conditions., M.Matiash, V.Sopov. Military Medicine of Ukraine, 2.2016, Т.16с.108 UDC 616-058.01-07: 159.923.

7. Beseden AN The book of a practical psychologist / AN Besedin, I. I. Lipatov and others - X .: Fortuna - Press, 1996. - CHI. - 424s.

​