Експертизу моральної шкоди неможливо проводити за нормами права, оскільки вона є громадсько-етичною категорією, яка регулюється нормами моралі і оцінюється самим суспільством через створені ним громадські організації!

   

   МОРАЛЬНІ страждання не тотожні ПСИХІЧНИМ, і є більше соціологічною ніж психологічною категорією.

 

   Мораль (лат. "mores" - устой, правило) визначається як одна з форм суспільної свідомості, соціальний інститут, що виконує функцію регулювання поведінки людей в усіх без винятку сферах громадського життя і може бути предметом дослідження  не  лише психології, а цілого ряду наук.  

   Частина 2 ст. 23 ЦКУ визнає прерогативу визначати розмір грошового відшкодування моральної шкоди виключно за Судом і жодні експертизи не відмінять цієї чіткої вимоги Закону.

   Неправомірне включення до Реєстру методик проведення судових експертиз, параграфу 1 глави 7 книги російського юриста  О.М. Ерделєвського, під виглядом психологічної методики, певний час придавало вигляд законності проведенню на її підставі судово-психологічних експертиз. 

   На вирішення такої "псевдоекспертизи" ставились питання визначення розміру грошової компенсації за завдану моральну шкоду, що є виключною компетенцією Суду!   

  29.01.2016 року Мінюст України ПРИПИНИВ використання даної "псевдометодики Ерделєвського".

 Теоретично, таке питання можна поставити перед комплексною судовою соціологічно- медично- психологічно- естетично -психіатрично-суспільствознавчо- економічно- лінгвістично- філософсько- культурологічно- етично- правовою експертизою, яку суд вправі доручити групі атестованих експертів з цих наукових галузейале практика таких комплексних експертиз нам невідома

  Скільки часу, коштів та зусиль займе комплексна експертиза з десятка різних галузей науки, можна лише здогадуватись. Крім того, жодна експертиза не є обовязковою для суду.

                                        *   *   *

    Обєктивну оцінку моральної шкоди члену громадянського суспільства вправі давати лише само суспільство через створені ним профільні громадські організації і на підставі норм моралі, а не норм права. При цьому розмір грошового відшкодування визначається виключно судом.

  Достойною альтернативою для судової експертизи є громадська експертиза www.civicexpert.in.ua/sho_take_gromadsk моральної шкоди у формі науково обґрунтованого соціально-психологічного дослідження, яке, згідно вимог закону, підлягає аналізу і оцінці при ухваленні судового рішення і аналогічно судовій експертизі, має рекомендаційний характер для суду.

        Законодавчою підставою для проведення таких             соціально-психологічних досліджень є:

  1. правова позиція Європейського суду з прав людини, що полягає у присудженні потерпілому компенсації моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсацій у подібних справах (соціальна складова) та об’єктивної оцінки психотравмуючої ситуації (психологічна складова).(Рішення ЄСПЛ у справі «Шевченко проти України» // Офіційний вісник України. – 2006. – № 33),  та

   2. вимоги статті 23 Цивільного кодексу України, згідно яких розмір моральної шкоди визначає лише Суд з урахуванням: характера правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого...

Стресор однаковий -

психічні страждання різні!

                         Соціально-психологічні дослідження потерпілого складається з двох складових:

 

1. соціологічної - під час якого знаходиться і  аналізується  практика судів вищих інстанцій на предмет встановлення меж розумності та справедливості компенсації моральної шкоди у подібних справах. Досліджуються і аналізуються мотивувальні частини цих судових рішень на предмет наявності/відсутності психологічних досліджень потерпілих при розгляді справ.

2. психологічної - під час якої проводяться до десяти психологічних тестувань і опитувань потерпілих за  загальновідомими в науковій практиці психологічними методиками, які дають достовірні, валідні результати. 

Досліджується психологічний анемнез, біографія, образ життя потерпілого і складається його психологічний портрет. 

   

   Дослідження індивідуальних психологічних особливостей, з урахуванням  соціального оточення, об’єктивно виявляє емоційні реакції конкретної піддослідної особи на психотравмуючі події, виявляє наявність акцентуацій та психічних розладів і прогнозує їх негативні наслідки для конкретної особи. Фаховий аналіз і оцінка психічних акцентуацій потерпілого необхідні для об’єктивного та мотивованого визначення судом розумної і справедливої компенсації конкретних страждань конкретної особи та неприпустимості «статистичного усереднення розміру відшкодування» у порівнянні з постраждалими, щодо яких не проводились такі дослідження.

  

   Висновки наших досліджень науково обгрунтовані, проводяться за «Методологією застосування загальновідомих психодіагностичних методик при дослідженні моральної шкоди» (свідоцтво №71833), апробованої в судових засіданнях протягом 2015-20 р.р. і презентованої на численних науково-практичних конференціях і рекомендаціями науково-публіцистичного посібника «Моральна шкода, доказування в суді і захист від маніпуляцій», УДК 343.122-029:17:159.91(07), співавторство Сопов В.М., д.м.н. проф. Матяш М.М., д.п.н. проф. Собчик Л.М., д.м.н. проф. Первомайський В.Б.

 Також висновки містять посилання на конкретну судову практику судів вищих інстанцій та обгрунтовані рекомендації розумної та справедливої(а не мінімальної, як за звичай) компенсації моральної шкоди, що робить їх належними письмовими доказами.

+38-097-311-02-20

м. Київ, вул. Сосюри 5, оф. 219